Этопозид-мили инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Etoposidе; 9-[(4,6-О-етиліден-b-D- глюкопіранозил)окси]–5,8,8а,9-тетрагідро-5-(4-гідрокси-3,5-диметокси- феніл)фуро [3 прим:6,7] нафто [2,3- d]-1,3 діоксол-6 (5а Н)-он;

4-примедеметиленпіподофілотоксин 9 [4,6 – O –етиліден - D- глюкопіранозид];

oсновні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить 20 мг етопозиду;

допоміжні речовини: полісорбат, спирт бензиловий, спирт етиловий, кислота лимонна, поліетиленгліколь.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Алкалоїди рослинного походження, похідні подофілотоксину. Код ATC L01CB01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка: протипухлинна активність.

Протипухлинна активність спостерігалася стосовно таких видів пухлин: пухлина Murine L1210, лейкемія Р388, меланома В16, рак легенів Льюіса, пухлина прямої кишки, рак яєчника М5076 і карцинома Ерліха. Крім того, протипухлинна активність також спостерігалася щодо ліній AH66F і АН66 гепатоми асцитів пацюків.

Механізм дії.

Етопозид виявляє цитоцидну активність проти клітин у пізній фазі S і у фазі G2 клітинного циклу, блокуючи фазу G2. Вважають, що механізм його дії припускає опосередковану стимуляцію розірвання ланцюга ДНК, не впливаючи на неї безпосередньо. Крім того, цитоцидна активність посилюється залежно від тривалості введення і концентрації препарату.

Фармакокінетика. Зміни концентрації препарату в крові в онкологічних хворих при внутрішньовенному введенні його протягом 5 днів поспіль, описуються двофазною кривою, а період напіврозпаду (t1/2) після введення першої дози становить 0,13 – 0,39 год в альфа-фазі і 3,33 – 4,85 год у бета-фазі. Внаслідок порівняльного аналізу змін рівня в крові через 5 днів прийому препарату була встановлена відсутність тенденції до кумуляції етопозиду в крові. Крім того, показник виділення незміненої речовини в сечу протягом 5 днів становив 32 – 61% від введеної дози.

Показання для застосування. Дрібноклітинний і недрібноклітинний рак легенів, лімфогранулематоз і неходжкінська лімфома, рак шлунка, пухлини яєчка, хоріонепітеліома, рак яєчників.

Спосіб застосування та дози. Для кожного курсу терапії призначають Етопозид - Мілі внутрішньовенно в дозі 60 – 100 мг/м2 площі поверхні тіла щодня протягом 5 днів підряд з інтервалом у 3 тижні. За необхідності слід повторити курс лікування. Збільшують або зменшують дозу залежно від захворювання і стану пацієнта.

Для застосування препарат розводять відповідним розчином для зменшення дефіциту рідини, наприклад, ізотонічним розчином хлористого натрію - для одержання об'єму не менше 250 мл на кожні 100 мг препарату. Потім його повільно вводять внутрішньовенно протягом 30 хв.

Побічна дія.

Гематотоксичність

Лейкопенія, тромбоцитопенія, кровотеча, анемія.

 Гепатотоксичність

Може спостерігатися підвищення рівнів аспартат-амінотрансферази, аланін-амінотрансферази, лужної фосфатази.

Нефротоксичність

Можуть підвищитися рівні азоту сечовини та креатиніну.

Диспептичний синдром

Нудота, блювання, анорексія, стоматит, діарея, біль у шлунку, запор.

Реакції гіперчутливості

Можуть з'являтися висипання.

Ураження шкіри

Алопеція, еритема і свербіж.

Нейротоксичність

Оніміння кінцівок, головний біль.

Кардіотоксичність

Іноді можуть спостерігатися ознаки патології на електрокардіограмі, аритмія і гіпертензія.

Інше

Можуть спостерігатися симптоми нездужання, лихоманка.

Протипоказання.

Препарат не призначають пацієнтам:

-                      із серйозним пригніченням кісткомозкового кровотворення;

-                      із гіперчутливістю до цього препарату в анамнезі.

Таким групам пацієнтів призначають препарат з великою обережністю:

-                      із пригніченням кісткомозкового кровотворення;

-                      пацієнтам із порушенням функції печінки;

-                      пацієнтам із порушенням функції нирок;

-                      пацієнтам з ускладненнями, включаючи інфекційні захворювання;

-                      хворим на вітряну віспу (прийом препарату може призвести до порушення функцій всього організму зі смертельним кінцем).

Передозування. Виражена мієлосупресія, стоматит. Лікування - симптоматичне.

Особливості застосування.

Призначення препарату під час вагітності і лактації

В експериментах був встановлений тератогенний вплив препарату, тому небажано його призначати жінкам під час вагітності або жінкам з підозрою на вагітність.

Експерименти показали, що препарат проникає в молоко матері. Небажано, отже, призначати цей препарат матерям, які годують груддю, або необхідно перервати годування груддю.

Запобіжні заходи при використанні препарату

Препарат не можна вводити підшкірно або внутрішньом’язово!

Оскільки внутрішньовенні ін'єкції цього препарату можуть призвести до розвитку ангіалгії, флебіту, гіпертонії та аритмії, варто уважно ставитися до вибору місця і методу введення препарату. Швидкість введення препарату повинна бути дуже малою (протягом 30 – 60 хв).

При внутрішньовенних ін'єкціях, що можуть супроводжуватися утворенням ущільнень або некрозом у ділянці введення у разі екстравазації препарату, слід бути гранично обережним, щоб цього уникнути.

Внаслідок високої концентрації препарату під час його розчинення кристали можуть осідати, тому варто готувати розчин препарату таким чином, щоб концентрація розчину становила 0,6 мг/мл або менше. Крім того, використовувати приготовлений розчин треба по можливості, одразу ж після розчинення.

Оскільки терапія препаратом може спричиняти такі серйозні побічні ефекти, як пригнічення кісткомозкового кровотворення, слід здійснювати суворий контроль за станом пацієнта та часто проводити відповідне клінічне обстеження (гематологічне, контроль функції печінки і нирок). При виявленні патології вживають відповідних заходів, наприклад, знижують дозування або припиняють застосування препарату. Крім того, при тривалому лікуванні препаратом, коли побічні ефекти стають виразнішими і переходять у затяжну стадію, слід проводити лікування препаратом дуже обережно.

Необхідно стежити за виникненням інфекційних захворювань і кровотеч.

У разі призначення препарату маленьким дітям особливу увагу слід приділяти можливості побічних ефектів і лікування проводити дуже обережно.

За необхідності введення препарату дітям і пацієнтам репродуктивного віку слід враховувати вплив препарату на статеві органи.

Інше

При лікуванні гострої лейкемії тривалість курсу треба або подовжити, або скоротити залежно від результатів постійного контролю за складом периферичної крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Комбіноване лікування з іншими протипухлинними препаратами або з променевою терапією може спричинити посилення таких побічних ефектів, як пригнічення кісткомозкового кровотворення.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі. Термін зберігання – 2 роки.