Панто Зентива 20 мг инструкция, аналоги и состав

Показания: Дорослі та діти віком від 12 років.- Симптоматичне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. - Тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту.Дорослі.- Профілактика утворення виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричиненої прийомом неселективних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів групи ризику, які повинні застосовувати НПЗЗ протягом тривалого часу.
Форма випуска: Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 20 мг № 14 (14х1), № 28 (14х2) у блістерах
Производитель, страна: Роттендорф Фарма ГмбХ (виробництво таблеток in bulk)/Санофі-Авентіс Сп. з о.о. (виробництво таблеток in bulk, первинне та вторинне пакування, контроль та випуск серій)/Адванс Фарма ГмбХ (виробництво таблеток in bulk, первинне та вторинне пакування), Німеч
Действующее вещества: 1 таблетка містить пантопразолу натрію сесквігідрату 22,575 мг (еквівалентно 20 мг пантопразолу)
МНН: Pantoprazole - Пантопразол
Регистрация: UA/12828/01/01з 29.03.2013 по 29.03.2018. Приказ 197 від 16.03.2016
Код АТХ:

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить пантопразолу натрію сесквігідрату 22,575 мг (еквівалентно 20 мг пантопразолу);

допоміжні речовини: мальтит (Е 965), кросповідон, натрію кармелоза, натрію карбонат безводний, кальцію стеарат, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол, лецитин, заліза оксид жовтий (Е 172), метакрилатного сополімеру дисперсія 30 %, триетилцитрат.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

Фармакотерапевтична група. Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Інгібітори протонної помпи.Код АТХ А02В С02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослі та діти віком від 12 років.

  • Симптоматичне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
  • Тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту.

Дорослі.

  • Профілактика утворення виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричиненої прийомом неселективних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів групи ризику, які повинні застосовувати НПЗЗ протягом тривалого часу.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу або будь-якого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози.

Препарат слід приймати за 1 годину до їди цілими, запиваючи водою, не розжовуючи і не подрібнюючи.

Рекомендоване дозування.

Дорослі та діти віком від 12 років.

Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Рекомендована доза для дорослих та дітей віком більше 12 років становить 20 мг препарату на добу (1 таблетка). Зазвичай симптоми минають через 2-4 тижні лікування. Якщо цього недостатньо, то призначають ще один 4-тижневий курс лікування. Для попередження повторної появи симптомів після їх зникнення можна застосовувати 20 мг препарату (1 таблетка) 1 раз на добу за потребою.

Тривале лікування та профілактика рецидиву рефлюкс-езофагіту.

Для довготривалого лікування підтримуюча доза становить 20 мг на добу (1 таблетка), при загостренні можливе збільшення дози до 40 мг на добу. У разі такого загострення рекомендується прийом препарату з дозуванням 40 мг пантопразолу в 1 таблетці. Після усунення рецидиву дозу знову можна зменшити до 20 мг на добу.

Дорослі.

Профілактика виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинених прийомом неселективних НПЗЗ, у пацієнтів групи ризику, які повинні застосовувати НПЗЗ протягом тривалого часу.

Рекомендована доза для дорослих становить 20 мг на добу (1 таблетка).

Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати добову дозу препарату 20 мг.

Пацієнтам літнього віку та пацієнтам з порушеннями функції нирок зменшення дози зазвичай не потрібне.

Побічні реакції.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).

З боку крові та лімфатичної системи.

Рідко: агранулоцитоз.

Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

З боку імунної системи.

Рідко: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).

Метаболізм та розлади обміну речовин.

Рідко: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміни маси тіла.

Невідомо: гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. розділ «Особливості застосування»), гіпокальціємія1, гіпокаліємія.

Психічні розлади.

Нечасто: розлади сну.

Рідко: депресія (в тому числі загострення).

Дуже рідко: дезорієнтація (в тому числі загострення).

Невідомо: галюцинація, сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до даних розладів, а також загострення цих симптомів у випадку їх передіснування).

З боку нервової системи.

Нечасто: головний біль, запаморочення.

Рідко: розлади смаку.

Невідомо: парестезія.

З боку органу зору.

Рідко: порушення зору/затуманення зору.

З боку травного тракту.

Нечасто: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.

З боку гепатобіліарної системи.

Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ).

Рідко: підвищення рівня білірубіну.

Невідомо: ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: шкірні висипання, екзантема, свербіж.

Рідко: кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

Невідомо: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Нечасто: переломи стегна, зап’ястя, хребта (див. розділ «Особливості застосування»).

Рідко: артралгія, міалгія.

Невідомо: спазм мʼязів2.

З боку нирок та сечовидільної системи.

Невідомо: інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності).

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Рідко: гінекомастія.

Загальні розлади.

Нечасто: астенія, втома, нездужання.

Рідко: підвищення температури тіла, периферичні набряки.

  1. Гіпокальціємія одночасно з гіпомагніємією.
  2. Спазм мʼязівяк наслідок порушення балансу електролітів.

Передозування.

Симптоми передозування невідомі.

Дози до 240 мг, введені внутрішньовенно протягом 2 хвилин, добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв’язується з білками, він не відноситься до препаратів, що можуть бути легко виведеними за допомогою діалізу.

У разі передозування з появою клінічних ознак інтоксикації застосовують симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Досвід застосування препарату вагітним жінкам обмежений. У ході досліджень репродуктивної функції у тварин спостерігалася ембріотоксичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат застосовують у період вагітності тільки у разі нагальної потреби.

Годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу з грудним молоком. Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком людини. Рішення про продовження/припинення годування груддю або продовження/припинення лікування препаратом повинно прийматися з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом для жінки.

Діти.

Препарат Панто Зентіва, 20 мг, не рекомендований для застосування дітям віком до 12 років у зв’язку з тим, що дані щодо безпечності та ефективності препарату для цієї вікової групи є обмеженими.

Особливості застосування.

Порушення функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів, особливо під час довготривалого лікування. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.

Сумісне застосування з НПЗЗ.

Застосування препарату для профілактики виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинених прийомом НПЗЗ довгий час слід обмежити у пацієнтів, які схильні до частих загострень виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Оцінка рівня ризику проводиться з урахуванням індивідуальних факторів ризику, включаючи вік (> 65 років), анамнез розвитку виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, а також шлунково-кишкових кровотеч.

Наявні тривожні симптоми. При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої ненавмисної втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання із кров’ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити наявність злоякісного процесу, оскільки лікування пантопразолом може маскувати симптоми і відстрочувати встановлення діагнозу. Якщо симптоми зберігаються при адекватному лікуванні, необхідно провести додаткове обстеження.

Сумісне застосування з атазанавіром. Сумісне застосування атазанавіру з інгібіторами протонної помпи не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо комбінація ІПП з атазанавіром є необхідною, слід проводити ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вимірювання вірусного навантаження) у поєднанні зі збільшенням дози атазанавіру до 400 мг із застосуванням 100 мг ритонавіру. Дозу пантопразолу 20 мг на добу не слід перевищувати.

Абсорбція вітаміну В12. Пантопразол може зменшувати всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламіну) у зв’язку з виникненням гіпо- і ахлоргідрії. Це слід враховувати у разі зниженої маси тіла у пацієнтів або наявності факторів ризику щодо зниження поглинання вітаміну В12 при довготривалому лікуванні, або наявності відповідних клінічних симптомів.

Довготривале лікування. При довготривалому періоді лікування, особливо більше 1 року, пацієнти повинні знаходитись під регулярним наглядом лікаря.

Інфекції шлунково-кишкового тракту, спричинені бактеріями. Пантопразол, як і інші інгібітори протонної помпи, може збільшувати кількість бактерій, які зазвичай присутні у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Лікування препаратом може незначною мірою підвищити ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella і CampylobacterабоC. Difficile.

Гіпомагніємія. Cпостерігались випадки тяжкої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримували ІПП, такі як пантопразол, протягом не менше трьох місяців, та в більшості випадків протягом року. Можуть виникнути та спочатку непомітно розвиватися наступні серйозні клінічні прояви гіпомагніємії: втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У разі гіпомагніємії в більшості випадків стан пацієнтів покращувався після замісної коригуючої терапії препаратами магнію та припинення прийому ІПП.

Пацієнтам, які потребують довготривалої терапії, або пацієнтам, які приймають ІПП одночасно з дигоксином або препаратами, що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), потрібно визначати рівень магнію перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.

Переломи кісток. Довготривале лікування (більше 1 року) високими дозами інгібіторів протонної помпи може незначною мірою збільшити ризик перелому стегна, запʼястя та хребта, переважно у людей літнього віку або при наявності інших факторів ризику. Спостережні дослідження вказують на те, що застосування інгібіторів протонної помпи може збільшити загальний ризик переломів на 10-40 %. Деякі з них можуть бути обумовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій та споживати достатню кількість вітаміну D та кальцію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Досвід застосування препарату вагітним жінкам обмежений. У ході досліджень репродуктивної функції у тварин спостерігалася ембріотоксичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат застосовують у період вагітності тільки у разі нагальної потреби.

Годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу з грудним молоком. Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком людини. Рішення про продовження/припинення годування груддю або продовження/припинення лікування препаратом, повинно прийматися з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Можливе виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення та зорові розлади. У випадку їх появи пацієнту слід утриматися від управління автомобілем або роботи з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дія пантопразолу на абсорбцію інших лікарських препаратів. Унаслідок повного та довготривалого інгібування секреції соляної кислоти пантопразол може зменшувати всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від рН шлункового соку (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, або інших препаратів, таких як, ерлотиніб).

Препарати проти ВІЛ (атазанавір). Сумісне застосування інгібіторів протонної помпи з атазанавіром та іншими препаратами проти ВІЛ, абсорбція яких залежить від рН шлункового соку, може призводити до суттєвого зниження біодоступності останніх та впливати на їх ефективність. Тому сумісне застосування інгібіторів протонної помпи з атазанавіром не рекомендується.

Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин). Незважаючи на відсутність взаємодії при одночасному призначенні з фенпрокумоном і варфарином під час проведення клінічних досліджень, були зареєстровані поодинокі випадки зміни МНІ (Міжнародний нормалізаційний індекс) у постмаркетинговому періоді. Таким чином, пацієнтам, які застосовують кумаринові антикоагулянти (наприклад, фенпрокумон і варфарин), рекомендується здійснювати моніторинг протромбінового часу/МНІ після початку, припинення або при нерегулярному прийомі пантопразолу.

Метотрексат. Повідомлялося, що одночасне застосування високих доз метотрексату (наприклад, 300 мг) та інгібіторів протонної помпи збільшує рівні метотрексату в крові у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які застосовують високі дози метотрексату, наприклад, хворим на рак або псоріаз, рекомендується тимчасово припинити лікування пантопразолом.

Інші взаємодії. Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму – деметилювання за допомогою CYP2С19 та інших метаболічних шляхів, у тому числі окиснення ферментом CYP3А4. Дослідження з лікарськими засобами, які також метаболізуються за допомогою цих шляхів, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін та оральними контрацептивами, які містять левоноргестрел і етинілестрадіол, не виявили клінічно значущих взаємодій.

Результати цілого ряду досліджень щодо можливих взаємодій вказують, що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, що метаболізуються за допомогою CYP1A2 (наприклад, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (наприклад, метопролол), CYP2Е1 (наприклад, етанол), не впливає на р-глікопротеїн, який забезпечує всмоктування дигоксину.

Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.

Були проведені дослідження щодо взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними певними антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін). Клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не виявлено.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Пантопразол пригнічує секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічного впливу на протонну помпу парієтальних клітин.

Пантопразол перетворюється на свою активну форму в кислому середовищі, а саме у парієтальних клітинах шлунка, де він пригнічує H+/K+-ATФазу, тобто кінцеву фазу утворення соляної кислоти незалежно від природи подразника, що стимулює її утворення. Пригнічення є дозозалежним і впливає на базальну та стимульовану секрецію шлункового соку. Оскільки пантопразол зв’язується з ферментами, віддаленими від клітинних рецепторів, ця сполука може пригнічувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими сполуками (ацетилхолін, гістамін, гастрин). Ефективність препарату однакова незалежно від того, застосовується він перорально чи вводиться внутрішньовенно.

Лікування пантопразолом зменшує рівень кислотності шлунка, що пропорційно спричиняє збільшення виділення гастрину. Збільшення рівня гастрину швидке та оборотне.При короткочасному лікуванні у більшості випадків рівень гастрину не перевищує верхню межу норми. При довготривалому лікуванні рівень гастрину у більшості випадків збільшується вдвічі. Надмірне його збільшення спостерігалося дуже рідко. Як результат, у поодиноких випадках при довготривалому лікуванні відзначалося незначне або помірне збільшення кількості ендокринних клітин шлунка (аденоматоїдна гіперплазія).

Фармакокінетика.

Біодоступність. Пантопразол повністю всмоктується після перорального прийому. Абсолютна біодоступність таблеток становить 77 %. Вживання їжі не впливає на AUC (площа під кривою «концентрація–час»), Сmax та біодоступність.

Пантопразол швидко всмоктується, максимальна концентрація (Сmax) його у плазмі досягається навіть після прийому однієї дози препарату 20 мг. У середньому Сmax 1-1,5 мкг/мл досягається через 2-2,5 години після прийому, ці рівні залишаються сталими після багаторазового прийому препарату. Об’єм розподілу становить 0,15 л/кг, його кліренс – приблизно 0,1 л/год/кг. Період напіввиведення – 1 година. Через специфічну активацію пантопразолу у парієтальних клітинах період напіввиведення не корелює з тривалістю дії (пригнічення секреції кислоти).

Фармакокінетика препарату не змінюється після одноразового або багаторазового прийому. У діапазоні доз від 10 мг до 80 мг фармакокінетика пантопразолу залишається лінійною як після перорального прийому, так і після внутрішньовенного введення.

Зв’язування з білками плазми становить 98 %. Препарат метаболізується в печінці. Головним шляхом виведення метаболітів є нирковий (майже 80 %), з фекаліями виділяється 20 %. Головним метаболітом як у плазмі, так і в сечі є дисметилпантопразол, зв’язаний із сульфатом. Період напіввиведення головного метаболіту (1,5 години) не набагато довший, ніж у пантопразолу.

Характеристики для особливих груп пацієнтів.

Порушення функції нирок.

Пацієнтам із порушеннями функції нирок (у тому числі пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі) зменшення дози пантопразолу не потрібне. Як і у здорових добровольців, період напіввиведення препарату у цих пацієнтів короткий. Незначна кількість пантопразолу виводиться шляхом діалізу. Незважаючи на те, що період напіввиведення головного метаболіту дещо зростає (2-3 години), він швидко виводиться і завдяки цьому не накопичується.

Порушення функції печінки.

Хоча у пацієнтів із цирозом печінки (клас А та В) період напіввиведення діючої речовини збільшується до 3-6 годин і відповідно до цього у 3-5 разів збільшується AUC, Сmax пантопразолу в плазмі збільшується у 1,3 рази порівняно з таким показником у здорових добровольців.

Літній вік.

Невелике збільшення AUC та Cmax у пацієнтів літнього віку порівняно з відповідними показниками у пацієнтів молодшого віку не є клінічно значущим.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки жовтого кольору.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

№ 14, № 28 (14х2): по 14 таблеток у блістері; по1 або 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. Зарецептом.

Виробник (відповідальний за випуск серій).

Санофі-Авентіс Сп. з о.о./Sanofi-Aventis Sp. z o.o.

Місцезнаходження.

Вул. Любельська 52, 35-233 Жешув, Польща/

52 Lubelska Str., 35-233 Rzeszow, Poland.

Аналоги

ВНИМАНИЕ! Перед применением проконсультируйтесь со своим лечащим врачом

Совпадает код ATХ + действующие вещества + форма випуска

Международное название Pantoprazole - Пантопразол
Код АТХ A02BC02
Форма выпуска раствор
  • ПУЛЬЦЕТ® НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш., Туреччина
  • ПУЛЬЦЕТ® НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш., Туреччина
  • ПАНОЦИД 40 Фламінго Фармасьютикалс Лтд., Індія
  • ПАНТОКАР® Мікро Лабс Лімітед, Індія
  • НОЛЬПАЗА® КРКА, д.д., Ново место/Лабораторіос Алкала Фарма, С.Л./Валдефарм, Словенія/Іспанія/Франція
  • ПАНТОПРАЗОЛ-ФАРМЕКС ТОВ "ФАРМЕКС ГРУП", Україна
  • ПАНТОПРАЗОЛ АЙКОР® Балканфарма Дупніца АД, Болгарія
  • ПАНТОПРАЗОЛ АЙКОР® Балканфарма Дупніца АД, Болгарія
  • ЗОЛОПЕНТ® ТОВ "Кусум Фарм", Україна
  • ЗОЛОПЕНТ® ТОВ "Кусум Фарм", Україна
  • ПАНТАСАН Сан Фармасьютикал Індастріз Лтд., Індія
  • Зованта 20 мг Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд, Індія
  • Зованта 40 мг Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд, Індія
  • Панто Зентива Роттендорф Фарма ГмбХ (виробництво таблеток in bulk)/Санофі-Авентіс Сп. з о.о. (виробництво таблеток in bulk, первинне та вторинне пакування, контроль та випуск серій)/Адванс Фарма ГмбХ (виробництво таблеток in bulk, первинне та вторинне пакування), Німеч
  • Пантопраз АДЖІЛА СПЕСІАЛТІС ПРАЙВІТ ЛІМІТЕД, Індія
  • Пантопразол Джубілант Лайф Сайнсез Лтд, Індія
  • Пантопразол Джубілант Лайф Сайнсез Лтд, Індія
  • Пантор 20 Торрент Фармасьютікалс Лтд, Індія
  • Пантор 40 Торрент Фармасьютікалс Лтд, Індія
  • Панум Юнік Фармасьютикал Лабораторіз (відділення фірми "Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд."), Індія
  • Проксиум Софарімекс-Індустрія Хіміка е Фармацеутика, С.А. (виробництво та первинна упаковка ліофілізату)/Лабесфаль Лабораторіос Алміро, С.А. (виробництво та первинна упаковка розчинника, вторинна упаковка комплекту ліофілізату з розчинником, випуск серії), Португа
  • Проксиум таблетки Лабораторіос Нормон С.А., Іспанія
  • Улсепан СІГМАТЕК Фармасьютікал Індастріз, Єгипет
  • Улсепан Біофарма Ілач Сан.ве Тідж. А.Ш., Туреччина